Урок позакласного читання

«А кохання- наче пісня лебедина,

А розлука- наче полини, гірка»

(за оповіданнями Г. Арсенич- Баран)

Урок української літератури у 9 класі

Тема уроку. Бесіда з позакласного читання за оповіданнями Ганни    Арсенич – Баран «У понеділок все буде по-іншому, «Золота волосина».

Мета уроку: ознайомити учнів із життєвими фактами  та творчими доробками  нашої землячки - письменниці Г. Арсенич – Баран, розвивати уміння аналізувати твори, робити висновки, аргументувати свої міркування,  орієнтуватися в прочитаному й знаходити підтвердження своїх думок; виховувати гордість за наші національні таланти , повагу до їх творчої спадщини, високі моральні якості.

Тип уроку: урок  позакласного читання.

Обладнання: портрет письменниці Г. Арсенич - Баран, виставка творів авторки, комп’ютер, слайдові зображення богинь кохання,  слайдові світлини поетеси, аудіозапис пісні «Явір і яворина»  на слова Д. Павличка

Епіграф уроку:

Кохати означає жити життям того, кого любиш

                                                                            Лев Толстой

Хід уроку

І. Організаційний момент

Емоційне налаштування на роботу.

         Подаруйте посмішку собі,

         Одне одному, мені.

         Я дарую посмішку і вам,

         Радість допоможе у роботі нам.

ІІ. Актуалізація опорних знань

«Мозковий штурм»

• Зверніть увагу на епіграф уроку. Як ви розумієте ці рядки?
•  Про що йтиме розмова на сьогоднішньому уроці?
• У яких творах , вивчених раніше, розкривається мотив кохання?

 ( М. Коцюбинський «Дорогою ціною», Осип Назарук «Роксоляна», Т.Шевченко «Катерина»)

• Чи читали ви раніше твори чернігівської письменниці Ганни Арсенич – Баран?

ІІІ. Мотивація теми, мети уроку. Підготовка учнів до сприйняття матеріалу

1. Поетична хвилинка

Марія Матіос . Ти – моя зірниця

Ти – моя зірниця, дальня і єдина,

В серці з болем чую я твої слова.

А кохання – наче пісня лебедина,

А розлука – наче скошена трава.

            Знов пече і коле незабутнє, давнє

            І стає у мріях квітка лісова.

            А кохання – наче перша зав’язь рання,

            А розлука – як завія снігова.

                                   Розкажи, зірнице, дальня і єдина,

                                   Чом втікаєш вдалеч, мов дзвінка ріка?

                                   А кохання – наче пісня лебедина,

                                   А розлука – наче полини ,гірка.                                                                  

2.Вступне слово вчителя. (На комп’ютері зображення богинь кохання)

       Богині кохання Афродіта і Леля

• Під  тихі звуки  мелодії пісні «Явір і яворина» на слова Д. Павличка  слово вчителя - легенда про кохання.

         Колись на світ народилася гарна та щира богиня Кохання. Блукала світом, щоб знайти сенс життя.  Зустрічала різних людей, намагалася  їм подарувати найцінніше – кохання. Але жорстокі люди відштовхували її,  кидали у неї каміння. І тоді Богиня сказала, що кохання буде вартий той, хто зможе заради нього віддати все, що має.  Світ вмирає, люди ставали жорстокими…

Аж ось Богиня почула голос, який благав про допомогу. Вона з’явилася перед дівчиною, на руках якої вмирає юнак. Дівчина сказала, що ладна віддати своє життя , аби врятувати коханого. Богиня віддала юнакові своє життя,  оселившись назавжди в серцях двох закоханих. З того часу у світі з’явилися люди,  у серцях яких й досі живе кохання.

• Що таке кохання?
• Яким може бути кохання?
• Чи кожен здатний кохати?

Група мовознавців з’ясовує: кохання  - це почуття приязні одного суб’єкта стосовно іншого.

3.Слово вчителя . Сьогодні ми з вами перегорнемо сторінки творів  нашої землячки, поетеси, письменниці, члена Національної спілки письменників України, лауреата премії імені  М. Коцюбинського Ганни Василівни       Арсенич – Баран «У понеділок все буде по-іншому та «Золота волосина».

Наша розмова піде про почуття, про яке здебільшого мовчать, а коли      говорять, - то напівголосно. На світі не знайдеться людини, яка була б байдужою до нього, яка б не переживала його солодких мук і гірких радостей. Отже, поговоримо про кохання.

     Кохання – це золота сторінка в житті кожної людини. Скільки ніжних і ласкавих слів придумали поети, щоб висловити свою палку любов до рідного краю, матері, нареченої. Кохання – це внутрішній світ, який окриляє людину, це казка, це світлий сон, це тихе слово, яке лишається  на все життя.

         Для письменників кохання – наче світло в кінці тунелю: без нього життя перетворюється на темряву, бруд та вічні пошуки себе. Тому творчість будь – якого поета чи прозаїка – це передусім історія його кохання, зрад, інтриг і пристрастей.

         Є серед творів Г. Арсенич – Баран оповідання, які присвячені цій темі.

•  А зараз  про саму письменницю. Перед вами слайдові світлина

 Г. Арсенич-Баран .

ІV. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

5. Робота літературної світлиці

Виступи учнів-біографів

1 – й учень

         Ганна Василівна Арсенич – Баран  народилася 26 червня 1970 року в селі Нижній Березів Косівського району Івано-Франківської області.

1992 року закінчила філологічний факультет Івано – Франківського педагогічного інституту  ім. В. Стефаника. Працювала на Гуцульщині, де широко друкувалася в місцевій пресі , де звучали її пісні, де 1997 року вийшла з друку перша її  збірка поезій – «Рушник на калині».

1998 року  з чоловіком священиком Мироном Бараном та сином Іванком переїхала до Чернігова, де стала вчителькою школи – ліцею №15. Дуже швидко завоювала авторитет серед колег і школярів, активно включилася в громадське життя міста.

 Ганну Василівну можна бачити на всіх найважливіших заходах, що проводяться товариством «Просвіта», Чернігівською організацією Національної спілки письменників України, членом якої вона стала 1998 року після виходу у світ другої поетичної збірки «Музика черемхи». Зараз Ганна Арсенич – Баран викладає на кафедрі української мови та літератури Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.

2001 року видруковано третю поетичну книжку – «Розквітлий глід», 2003 року – «Тремтять гіацинти», 2005 року – «Обнадію весною». Вийшли з друку також  збірки прозових творів - «Під райськими яблучками»(2001), «У понеділок все буде по – іншому»(2003р.), «Як зайде місяць»(2005р.)

2. – й учень

Усе життя Ганни Арсенич – Баран в Чернігові нерозривно пов’язане з літературою.

Ганна Василівна  працює над дисертацією «Мова віршованої та ритмізованої української молитви 19 – 20 століття», уклала антологію української віршованої молитви 19 – 20 століття. У книзі представлена українська молитва майже у повному обсязі. Має намір укласти словник біблійної фразеології.

2005 року вийшов перший роман письменниці «Тиха вулиця вечірнього міста», за який вона удостоєна обласної літературної премії ім. М. Коцюбинського. У ньому зображені сучасні події. Головна героїня роману – молода журналістка з невеличкого райцентру, - пройшовши через усі життєві перипетії, залишається морально чистою й безкомпромісною. Дівчина закохується в чоловіка, який їй  нерівня ні в матеріальному, ні в моральному й духовному аспектах. Навколо цього кохання й розгортається весь сюжет твору. Кохання приносить персонажам твору душевні муки, але й дарує миті незабутньої радості.

У Чернігівському літературно – меморіальному музеї – заповіднику М. Коцюбинського відбулася презентація книжки Г. Арсенич – Баран «Солодкі слова».Роман  «Солодкі слова» - це вже десята книжка письменниці , другий її роман після «Тиха вулиця вечірнього міста».Переповнена зала музею оплесками зустріла авторку твору, який став вже одним з найчитабельніших у місті. Ведучий вечора Станіслав Реп’ях зауважив, що Ганна Арсенич – Баран – не галасливий патріот, вона доводить свою відданість Україні не галасом, а тяжкою повсякденною працею.

            Великий внесок цього твору в доробок сучасної літератури відзначили заступник начальника Головного управління культури, туризму та охорони культурної спадщини ОДА Леонід Смоляк (на світлині), директор музею Ігор Коцюбинський, колеги Ганни Василівни. Тепло зустріли виступ сина письменниці чотирнадцятирічного Іванка, який також пише вірші та оповідання вже з 5 років. Він розкрив «творчу лабораторію»матері, її плани та сподівання.

Підсумовуюче слово вчителя

В особі Ганни Арсенич-Баран маємо справжнього майстра українського слова, письменницю глибоко пульсуючої думки, письменницю з великим набутком знань з  багатьох галузей сучасної культури і науки.

5. Робота груп – дослідників

І група аналізує оповідання Г. Арсенич – Баран «У понеділок усе буде по – іншому» за  питаннями, які ставить ІІ група (орієнтовно)

1)Як ставилися до Андрія його ровесники? («Цуралися його», «юнь здорова і безпечна , любить і визнає собі подібних»)

2)Ким була Оксана для Андрія?( «Всесвітом», «все у своєму житті він вивіряв за нею», «його одяг, слова, вчинки – усе мірялося Оксаною»)

3)Як реагував Андрій на людські плітки? («Хотів побити довгоязикого»; «думав, як захистити  Оксану  від хтивих очей і рук»)

4)Як змінилося життя Оксани за останній рік?(«Бавить маленьку донечку сама, бо  в чоловіка, що має красиву машину , є дружина і двійко діток»).

5)Як сприйняла Оксана пропозицію Андрія одружитися з нею?Чому Андрій, просячи руки і серця Оксани, говорить їй, що у неї його дитина?(«Ха – ха – ха! – заходилася сміхом Оксана.- Ти дуже піднявся у своїх очах?»)

6)Яка освіта була у Андрія ?(Юрист)

7)Який характер мав Андрій? (Добрий)

8)Чи повірила Марія словам Андрія про те, що дитина Оксани Керницької його?(Ні)

9)Кому належать слова : «Гріх когось судити , бо все собі відбереш. За кожне слово злостиве і недбале карає тебе Божий перст»? (Андрієвій матері) Як вони характеризують цей образ?

10) Як село сприйняло звістку про вінчання Андрія з Оксаною?(«Село гуло : одні жаліли Андрія, інші були на Оксаниному боці»)

11)Як склалося подружнє життя Андрія і Оксани?

12)Чи була Оксана вірною Андрію?

13) Яким постав перед вами Андрій?

14)Як ви зрозуміли назву оповідання «У понеділок все буде по – іншому»?

        ІІ група розкриває історію кохання, почуття головного героя оповідання «Золота волосина» від його імені.

         Мені 25 років. Я кожного ранку поспішав до тролейбусної зупинки,щоб зустріти погляд здивованих очей, удихнути запах волосся незнайомої дівчини. Одного разу на роботі я знайшов на своєму піджаку Її біляву волосину – золоту волосину.  І коли моя співробітниця Зіна хотіла зняти волос з мого жакета, я запротестував. Протягом години вся контора знала, що в мене є коханка.

            Працював я у фірмі Промбромінвест, де була невисока платня, і хоч моя дружина щодня читала мені моральні проповіді, але я не хотів міняти місця роботи, тому що кожного разу я вдихав Її запах і млів од відчуття щастя.  Мені подобалося, що я став центром уваги.

            Золотий волос я загортав навіть  у паперову серветку, щоб не загубити, а потім знову його чіпляв на попереднє місце.  Від своєї дружини я  його не ховав.

            Через деякий час у тролейбусі я навмисно зробив так, щоб дівчина торкнулася нафарбованими губами моєї сорочки. Увечері знову відбулася серйозна розмова з дружиною. Вона сказала, що подасть на розлучення  і буде жити зі своєю мамою, а я залишуся в цій квартирі.

            Після того, як я розлучився з дружиною, не переставав  думати про неї ,  хотів, щоб у моїх дітей матір’ю була саме Вона. Але одного разу побачив, як до аптеки, де працювала Вона, під’їхав «Мерседес»і чоловік з оберемком троянд вийшов з нього , обійняв, поцілував, умостив Її на  сидінні. Голубоока дівчина звільнилася з роботи й виїхала зі своїм чоловіком у столицю. Я залишився сам, а на згадку про моє дивне кохання залишилася золота волосина, загорнута в паперову серветку.

5. Бесіда

• Як ви ставитеся до такої поведінки головного героя?
• Чи виправдовуєте його вчинки і поведінку?
• Ваше ставлення до дружини Ліди.
• Що об’єднує ці два твори Г. Арсенич- Баран?

5. Робота в групах. Складання сенканів до образів оповідання «У понеділок все буде по – іншому»

Андрій                                                          Оксана

Добрий, освічений, вірний                         Гаряча, палка, лагідна

Кохав, мріяв, домагався любові       Обіцяла, зраджувала, каялася у провинах

Життя з коханою – його щастя       Користувалася любов’ю Андрія

  Син – «слимак»                                        Невірність

5. Робота в парах. Скласти інформаційне гроно до образу головного героя оповідання «Золота волосина».

                                                           «я почував себе найщасливішою людиною на планеті»;

                                                            «не відзначався чоловічою вродою й сміливою вдачею»;

      Головний герой            працював у фірмі Промбромінвест;

     оповідання                                з дружиною Лідою прожив 18 років у мирі й злагоді;

                                                                мріє про щасливі роки, про дім, повний дитячого галасу;

                                                                «дотепер любить голубооку біляву дівчину»;

                                                                з дружиною розлучився

V. Закріплення вивченого матеріалу

Кросворд

Ключове слово : Ганна Арсенич

1. Який інститут за фахом закінчила Ганна Арсенич – Баран? (Педагогічний)
2. Назва області, в якій народилася письменниця і поетеса (Івано - Франківська)
3. На якому факультеті навчалася майбутня письменниця?( Філологічний)
4. Край, де працювала поетеса одразу після закінчення вузу.(Гуцульщина)
5. Ім’я сина Г. Арсенич – Баран. (Іванко)
6. Назва поетичної збірки, яка вийшла у світ у 1998 році. («Музика черемхи»)
7. Посада письменниці. (Старший викладач)
8. Як називається книга новел авторки?(«Закутуюсь у сонце»)
9. Місто, де зараз живе Г. Арсенич – Баран? (Чернігів)

10    Назва першої поетичної збірки.(«Рушник на калині»)

11.Перша збірка прозових творів.(«Під райськими яблучками»)

12. Назва роману, який вийшов у 2005 році.(«Тиха вулиця вечірнього міста»)

VІ. Підсумки уроку

            Кохання . Різні бувають історії кохання . Згадаймо про трагічну, безмежно сумну, але й водночас духовно високу історію кохання Лесі Українки і Сергія Мержинського…

            У Таїсії Корнецької , поетеси з Вінниччини, є такі слова :

Кохають в житті тільки раз,

лиш єдиний,

І знають любов ту лиш

лебеді й люди.

            Поки палає в серці вогонь любові, людина живе, прагне щастя. Справжнє кохання, кажуть, приходить лише раз у житті. І кожен з нас прагне відчути ту мить, не розминутися з долею. Проте поряд із цим почуттям часто у житті крокують переживання, розлука, біль утрат.  Щаслива та людина, яка й на схилі літ не втратила здатність щиро кохати.

            Ось ми сьогодні і побували в чудовій країні КОХАННЯ. Пережили з автором і героями це прекрасне почуття.

VІІ. Рефлексія навчальної діяльності

Метод «Прес»

5. Що найбільше запам’яталося з уроку?
5. Що нового взяли для себе?
5. Над чим змусили вас задуматися твори Г. Арсенич- Баран?

VІІІ. Домашнє завдання

Скласти усний твір «Мої враження від прочитаного»; прочитати романи  «Тиха вулиця вечірнього міста», «Солодкі слова» (на вибір)

Література

1. Арсенич – Баран  Г. У понеділок все буде по – іншому, Косів: Писаний камінь,  2003.- 45с.

2. Арсенич – Баран Г. Золота волосина. Оповідання //Літературний Чернігів .- 2006 , -№1(33).- С. 15 – 22

3. Іванова Н. В.,  Парменова М. А. Кохання – це життя  чи смерть? // ВУМЛ. - 2011р.- №15.- С. 10

4.Пометун О. І., Пироженко Л. В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання.- К.: А. С.К.,2004.-192с.

5. Сиротенко Г. О. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання.-Х.:Вид. гр.»Основа», 2004.-80с.